14:45 17.10.2017 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"

Запекла боротьба за Каталонію


Іспанія веде боротьбу, яка розпочалася більше, ніж три століття тому. Заможний північно-східний регіон Каталонії посилив свою боротьбу за незалежність, а референдум, що відбувся 1 жовтня, завершився насильством після того, як іспанський уряд намагався блокувати незаконне голосування. Десятиріччя політичних і правових боїв за визнання їх традицій та мови, залишили багатьох каталонців розчарованими. Сепаратисти бажали нової країни, яка мала б економіку, масштабу Фінляндії чи Португалії. Протистояння спричинило найбільшу конституційну кризу в Іспанії з часів після смерті диктатора Франко у 1975 році. Це поставило під загрозу зв’язки, які утримували країну цілісною протягом більше як 500 років і підштовхнуло до дискусії щодо того, чи розформування старих націй є логічною еволюцією Європейського Союзу.

 

Ситуація

Зусилля прем’єр-міністра Іспанії Маріано Рахоя, спрямовані на те, щоб перешкодити 1 жовтня 2017 року проведення референдуму, спричинили масові заворушення. Репресії викликали обурення у соціальних мережах і засудження насильства, а місцеві посадові особи повідомляли про сотні травмованих. Хоча кількість виборців становила менш як 50%, 2 млн каталонських громадян підтримали відокремлення. Лідери регіону відмовилися негайно проголосити незалежність, і замість того почали домагатися переговорів з урядом у Мадриді. Президент Каталонії Карлос Пуйджемонт підтримав вимоги регіону про незалежності. Каталонські сепаратисти стверджують, що їхній регіон, який становить 16% населення Іспанії, або 7,5 млн людей, і п’яту частину її економіки, «оббирає» податкова система Іспанії. Згідно з каталонськими опитуваннями, у липні цього року 35% респондентів заявили, що територія повинна бути незалежною.

З чого все починалося

 

Проблема існувала від самого початку. Шлюб Фернандо Арагонського з Ізабеллою I у 1469 році об’єднав два королівства, які сформували сучасну Іспанію. Після того, як останній габсбургський король помер у 1700 році, багаті родини Барселони стали протистояти правлінню французькому кандидату. Їхня поразка спричинила прихід на престол короля Філіпа V, який об’єднав владу у Мадриді, підживлюючи ворожнечу, яка палає досі. Каталонія в односторонньому порядку оголосила про незалежність від Іспанії у 1934 році, хоча розкол і тривав менше одного дня. Після закінчення громадянської війни у 1939 році Франко заборонив каталонську мову. Регіон отримав назад контроль за сферою охорони здоров’я, освітою та мовною політикою лише після його смерті, хоча й не дістав повноважень щодо оподаткування як Баскська країна, де терористична група ETA вбила понад 800 осіб під час власної 40-річної кампанії за незалежність. Каталонія отримала більше повноважень за законом 2006 року: посилання на регіон як окрему «націю» та гарантовану їй частку державних інвестицій. Коли частину з них знівелювали у 2010 році, багато хто з каталонських громадян почали запитувати, чи їхнє майбутнє бува не лежить за межами Іспанії. Їх заохотили націоналісти у Шотландії, які програли референдум за незалежність від Великобританії у 2014 році. Голосування підштовхнуло інших сепаратистів з таких місць, як Фландрія та Венеція, де менші групи прагнуть розділити європейські держави, сформовані у XVIII-XIX ст.

Аргумент

Боротьба над Каталонією представляє собою провал політичної системи, що поєднувала сучасну Іспанію. Обидві сторони маніпулюють історією для того, щоб перетягти правду на свою сторону: іспанські націоналісти стверджують, що Каталонія завжди була частиною Іспанії, а каталонці відслідковують свою ідентичність ще з XIII ст. Конституція країни 1978 року не дозволяє жодному регіону самостійно голосувати за незалежність: або вся Іспанія голосує за каталонське питання, або ніхто цього не робить. Усі основні політичні сторони розглядають певну форму конституційного переосмислення, як основу для врегулювання розходжень у поглядах. Незрозуміло, які наслідки матиме відокремлення Каталонії. Лідери Європейського Союзу попередили, що її можна буде виключити з блоку та позбавити валюти Євро. Іспанські банки погрожують покинути регіон, а голова національної футбольної ліги країни говорить, що команда Барселони буде дискваліфіковано у разі від’єднання Каталонії.

Бен Сіллз і Естебан Дуарте

 

Джерело:

 

Источник: ПСПУ

  Обсудить новость на Форуме