18:45 29.04.2015 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"
Відкритий лист міжнародних науковців та експертів з України стосовно так званого "Антикомуністичного закону"
Девід Р. Марплс
Квітень, 2015
Президенту України Петру Порошенку та Голові Верховної Ради України Володимиру Гройсману:
Ми, що підписалися під цим листом, закликаємо вас не підписувати законопроекти (N2538-1 та N2558), прийняті Верховною Радою 9 квітня 2015 року. Як науковці та експерти, які давно підтримують відродження України та її свободи, ми сприймаємо ці закони з глибокою занепокоєністю. Їхні зміст і дух суперечать одному з основоположних політичних прав – праву на свободу слова. У разі їхнього прийняття постануть серйозні запитання щодо дотримання Україною принципів Ради Європи, ОБСЄ та низки домовленостей і договорів, ратифікованих Україною після здобуття незалежності у 1991 році. Вплив цих законів на імідж та репутацію України в Європі та Північній Америці буде значним. Не в останню чергу, ці закони підсилять позиції тих, хто хоче послабити та розділити Україну.
Ми також занепокоєні тим, що закони були прийняті без серйозних обговорень, без голосів "проти" та великою кількістю депутатів, які відмовилися брати участь у голосуванні.
Зокрема ми стурбовані наступним:
1. Стосовно проголошення Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА) "борцями за українську незалежність": стаття 6 цього закону впроваджує кримінальну відповідальність за невизнання легітимною "боротьби за незалежність України у 20 столітті", а публічне заперечення цих фактів кваліфікує як наругу над пам'яттю борців. Таким чином, сумнів у легітимності боротьби за незалежність, а опосередковано і сумнів щодо будь-яких вчинків борців за незалежність,, стає кримінальним злочином.
2. Закон N2558 забороняє пропаганду "комуністичного та націонал-соціалістичного режимів" та передбачає кримінальну відповідальність за заперечення, "в тому числі в медіа, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні".
Можливі наслідки прийняття цих законів дуже турбують. Після набуття ними чинності до кримінальної відповідальності можна буде притягти не тільки за сумнів у легітимності УПА, яка стратила десятки тисяч поляків в одній з найжахливіших етнічних чисток в історії України, але і за критику ОУН, одного з найрадикальніших політичних угруповувань Західної Українив період між світовими війнами, яке співпрацювало з нацистською Німеччиною на початку вторгнення в Радянський Союз у 1941 р. Ця організація також брала участь в єврейських погромах в Україні та, у випадку з фракцією Мельника, співпрацювала з окупаційним режимом впродовж усієї війни.
Якими б шляхетними не були наміри, оголошення всього радянського періоду окупацією України може мати несправедливі та непередбачувані наслідки. Кожен, хто досліджує розвиток української культури та мови у 1920-х роках, може бути засудженим. Те ж саме стосується тих, хто вважає період правління Горбачова прогресивним та корисним для українського громадянського суспільства, неформальних об'єднань і політичних партій, в тому числі Народного Руху України за перебудову.
За останні 15 років у політизацію історії вклала дуже багато ресурсів путінська Росія. Якщо Україна піде тим же шляхом, нехай навіть частково і обережно, це може призвести до руйнівних наслідків. Будь-яке "адміністративне" викривлення історії є замахом на один з найосновніших принципів наукового дослідження – пошук істини. Будь-яка офіційна атака на історичну пам'ять є несправедливою. Складні та суперечливі проблеми повинні залишатися предметом обговорення. 1,5 мільйони українців, які загинули в рядах Червоної армії у війні з нацистами, заслуговують на повагу, і так само заслуговують на неї ті, хто боровся проти Червоної армії та НКВС. Людей, які вважають перемогу над нацистською Німеччиною однією з найважливіших історичних подій, не можна залякувати чи змушувати почуватися вигнанцями.
З 1991 року Україна була толерантною та інклюзивною державою, державою, як сказано в Конституції, для "громадян України всіх національностей". Підписання законів, які були прийняті 9 квітня, стане подарунком для тих, хто хоче посварити українців між собою. Вони відштовхнуть багатьох українців, які зараз опинились де-факто під окупацією. Вони розділять та засмутять друзів України. Отож, ці закони завдадуть шкоди національній безпеці України, а тому з причин, зазначених вище, ми закликаємо вас відхилити їх.
Підписанти (в алфавітному порядку):
Девід Албаніз, професор кафедри Радянської та російської історії Північно-Східного університету, США
Тарік Сіріл Амар, асистент професора історії, Колумбійський університет, США
Домінік Арель, голова кафедри українознавства університету міста Оттава, Канада
Мартін Ост, професор історії, університет Базеля, Швейцарія
Марк Р.Бейкер, асистент професора, Коч університет, Стамбул, Туреччина
Омер Бартов, заслужений професор історії та професор германістики Браунівського університету, США
Гаральд Біндер, доктор філософії, засновник та президент Центру міської історії Центрально-Східної Європи, Львів, Україна
Марко Бойцун, директор Українського центру, Лондонского Університета Метрополітен, Велика Британія
Уілам Блекер, лектор порівняльного східноєвропейського центру культури Університету коледжу Лондона, Велика Британія
Джефрі Бьордс, асоційований професор російської та радянської історії, Північно-Східного університету, США
Марко Царинник, незалежний дослідник, Торонто, Канада
Хезер Колеман, член Канадської дослідницької Ради, асоційований професор відділу історії та класики університету Альберты, Канада
Маркіян Добжанський, аспирант, відділ історії Стенфордського університету, США
Євген Фінкель, асистент професора політології та міжнародних відносин університету Джорджа Вашингтона, США
Рой Фіммін, старший лектор українознавства Кембриджського університету
Дж.Арч Ґетті, заслужений професор українознавства Історичного університету Калфорнії, Лос-Анжелес, США
Крістофер Гілі, асоційований дослідник Гамбурдського університету, Німеччина
Фран Гольжевскі, професор Історичної програми Гамбурдського університету, Німеччина
Марк фон Хаген, Професор історії школи історичних філософських та релігійних наук Арізонського державного університету, США
Андре Хертель, лектор з міжнародних відносин, відділу політології Єнського університету, Німеччина
Гуідо Хаусманн, Університет Людвіга-Максиміліана, Мюнхен, Німеччина
Джон-Пол Хімка, почесний професор відділу історії та класики університету Альберты, Канада
Керстін С. Хобст, професор східноєвропейської історії, Віденський університет, Австрія
Том Джунс, доктор історичних наук, коледж ім.Імре Кертеса, Єна, Німеччина
Андреас Каплер, почесний професор історії Віденського університету, Австрія
Іван Качановскі, ад'юнкт-професор школи політології університету Оттави, Канада
Падріч Кенні, професор історії університету Індіани, США
Олеся Хромейчук, аспірант Університету коледжу Лондона, Велика Британія
Олег Коцюба, доктор філософії, кандидат наук, відділ Слов'янських мов та літератури, Гарвардський університет, США
Метью Котт, дослідник Центру російських та Євразійських досліджень, Упсальський університет, Швеція
Марк Крамер, програмний директор досліджень Холодної війни, Центр Девіса для досліджень російських та Євразійських досліджень, Гарвардський університет, США
Надя Кравець, пост докторант, Український дослідницький інститут, Гарвардський університет, США
Ольга Кучеренко, незалежний дослідник Кембриджського університету
Джон Кульчицькі, почесний професор, Відділ історії Університету Іллінойсу в Чикаго, США
Віктор Хьюго Лейн, Йоркський коледж, Міський університет Нью-Йорка, США
Юрій Латиш, КНУ ім.Тараса Шевченка, Київ, Україна
Девід Р. Марплс, заслужений професор відділу історії та античності Альбертського університету, Канада
Хав'єр Моралес, лектор з міжнародних відносин Європейського університету Мадрида, Іспанія
Джаред МакБрідж, асистент професора історії, Колумбійського університету, США
Таня Пентер, Професор східноєвропейської історії, Хейдельбергського університету, Німеччина
Олена Петренко, доктор філософії, студент відділу східноєвропейської історії Рурського університету у Бохумі, Німеччина
Саймон Пірані, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень та лектор з російської та радянської історії, Кентенберійського університету Крайст Черч, Велика Британія
Юрій Радченко, старший лектор Інститут сходознавства та міжнародних відносин та директор Центру міжетнічних відносин у Східній Європі, Харків, Україна
Уільям Ріщ, асоційований професор історії, Коледж Джорджії, США
Гжегош Росолінський-Лібе, постдокторант, Вільний університет Берліну
Блер Рубл, політолог, Вашингтон, США
Пер Андрес Рудлінг, асоційований професор історії, Люндського університету, Швеція
Мартін Шульц Вессель, голова відділу східноєвропейської історії університету Людвіга Максиміліана, Мюнхен, Німеччина
Стівен Сігел, асоційований професор історії університет Північного Колорадо, США
Антон Шеховцов, старший аспірант, інститут "Легатум", Лондон, Велика Бриитанія
Джеймс Шер, асоційований аспірант Королівського інститут міжнародних відносин, Лондон, Велика Британія
Володимир Склокін, дослідник, Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів, Україна
Ірина Склокіна, дослідник, Центр міської історії Центрально-Східної Європи, Львів, Україна
Єгор Стадний, аспирант историчного факультету Києво-Могилянської Академії, Київ, Україна
Андреас Умланд, старший дослідник Інституту Євроатлантичного співробітництва, Київ, Україна
Рфкарда Вульпіус, дослідник відділу історії Східної та Південної Європи, університет Людвіга-Максиміліана, Мюнхен, Німеччина
Лукан Вей, асоційований професор політології, Університет Торонто, Канада
Зерон Василів, професор історії, коледж Ітака, США
Анна Вероніка Вендланд, координуючий дослідник, Інститут досліджень Центрально-Східної історії Гердера, Марбург, Німеччина
Франк Вольф, асистент професора історії та міграції, університет Остенбрюк, Німеччина
Крістіна Воробець, почесний професор, Університету північного Іллінойсу, США
Сергій Єкельчик, професор слов'янознавства та історії університету Вікторії, Канада
Таня Захарченко, пост докторант, Центр історичних досліджень, Вища школа економіки, Санкт-Петербург, Росія
Сергій Жук, асоційований професор історії, університет Балл Стейт, Індіана, США
переклад Ярослав Муравьов
Источник:
Обсудить новость на Форуме