02:30 30.08.2016 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"

Львівські організації ПСПУ, Партії "Київська Русь" та Союзу наукового соціалізму ім. І. Франка вшанували 160-річчя з дня народження Івана Яковича Франка - Великого Каменяра та Вічного Революціонера


З цієї нагоди вони організували покладання квітів до пам"ятників І. Я. Франку у Львові та на його могилі на Львівському Личаківському меморіальному кладовищі. Прихильники прогресивних соціалістів відвідали також Львівський музей І. Я. Франка, що розташований у будинку, де останні роки жив Великий Каменяр, та залишили свій вдячний запис у книзі почесних відвідувачів.

    В цих заходах взяли участь член ЦК, секретар Львівівської організації ПСПУ, Голова Союзу наукового соціалізму ім І. Франка Львівщини, канд. ек. наук О. С. Покровський, Голова Львівської організації Міжнарожної спілки захисту прав людини О. Д. Косторний, Заступник голови Львівської обласної організації ветеранів П. Г. Куцин та інші товариші.

    Учасники покладання квітів продекламували вірші І. Я. Франка, зокрема "Вічний революціонер":

Вічний революціонер
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,-
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.

 

Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.


Вічний революціонер
Дух, наука, думка, воля
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавіна,
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?

 

    Як відомо, розмірковуючи над болючими проблемами людської спільноти, Іван Франко в своїх літературних творах та наукових працях логічно прийшов до таких важливих висновків:

-   в поглядах на економіку – до заперечення експлуатації та приватної власності, розуміння необхідності заміни останньої загальнонародною, суспільною власністю (наприклад, його стаття "Що таке соціалізм?", "Програма галицьких соціалістів" та ін.);

-   у філософії – до діалектико-матеріалістичних поглядів, матеріалістичного монізму та атеїзму (згадаємо його поеми "Моісей", "Монолог атеїста" та ін.);

-   в літературній творчості – до висот художнього реалізму (повість "Перехресні стежки", драма "Украдене щастя" та ін.);

-   в розумінні національних відносин – до інтернаціоналізму, обстоюванню революційного союзу слов′янських народів, боротьби з буржуазним націоналізмом;

-   в політичних поглядах – до розуміння протистояння праці та капіталу, класових оцінок суспільних явищ, необхідності захисту інтересів трударів (його твори "Борислав сміється", "Вічний революціонер", "Boa constrictor", "Каменярі" та ін.).

По суті за глибиною філософського осмислення суспільних явищ немає до сьогодні рівної І. Франку постаті в українській літературі. Тут він гідно продовжив традиції Тараса Григоровича Шевченка, пішовши значно далі свого вчителя.

І особливо важливо для нас сьогодні усвідомити (а ще важливіше донести до свідомості наших громадян), що шукаючи рішень складних суспільних проблем Іван Франко звернувся до головних праць основоположників наукового комунізму (соціалізму): зокрема глибоко вивчав "Маніфест Комуністичної партії", вперше переклав на українську мову 24-у главу "Капіталу" К. Маркса та перші дві глави із розділу "Соціалізм" праці Ф. Енгельса "Анти-Дюринг". Це справило могутній вплив на розвиток світогляду Великого Каменяра, він став першим систематичним популяризатором марксизму в Галичині. Даний факт нам потрібно якнайширше донести до молоді, бо є серйозні підстави стверджувати, що значна частина студентів, закінчуючи ВУЗи, так і не потримала навіть у руках жодної з праць К. Маркса, Ф. Енгельса або їхніх послідовників. І це в той час, коли без цих творів немислимо уявити сучасну світову культуру.

Немовби у відповідь теперішнім горе-самостійникам звучить ствердження І. Франка про те, "що майбутнє України у тісному союзі з Росією при федеральному її устрою. До такого устрою пруть, власне, факти економічного життя". Про ставлення російського народу та його культури Каменяр особливо яскраво висловився у статті "Щирість тону і щирість переконань" (1905 р.). Він писав: "Ми всі русофіли, чуєте, повторяю ще раз ми всі русофіли. Ми любимо великоруський народ і бажаємо йому всякого добра, любимо і виучуємо його мову... І російських письменників, великих світочів у духовнім царстві, ми знаємо і любимо... Ми чуємо себе солідарними з найкращими синами російського народу."

Така Франкова позиція дуже важлива тепер, коли деякі новомодні культурологи намагаються представити українську і російську культури як чужеродні елементи, ігноруючи насправді існуючий глибинний внутрішній генетичний зв′язок між ними.

Це особливо важливо пам"ятати зараз, коли теперішні неофашистський неонаціоналістичний режим, що встановився на Україні внаслідок державного антиконституційного перевороту 18-22.02.2014 р., з впертістю, гідної кращого застосування, настирливо нав"язує народу України русофобські, антиросійські, мілітаристські, антикомуністичні, антисоціалістичні настрої.

Безумовно, така ситуація на Україні не вічна. Рано чи пізно вона минеться, бо як зазначав Альберт Ейнштейн, людство або прийде до соціалізму, або до самознищення.

Прес-центр Львівських організацій ПСПУ,

Партії "Київська Русь", Союзу наукового соціалізму ім. І. Франка

м. Львів,

28.08.2016 р.

 

 

На фото:

1, 2) Покладання квітів до пам"ятників І. Я. Франку на площі біля Львівського держуніверситету ім. І. Франка та на його могилі на Львівському Личаківському меморіальному кладовищі; м. Львів, 27.08.2016 р.

3) Товариші О. С. Покровський, О. Д. Косторний, П. Г. Куцин у робочому кабінеті-бібліотеці І. Я. Франка у його будинку-музеї у м. Львові; в цій бібліотеці зберігається і праця "Капітал" Карла Маркса; м. Львів, 27.08.2016 р.

Источник: ПСПУ

  Обсудить новость на Форуме