19:15 18.05.2015 | Все новости раздела "Прогрессивная Социалистическая Партия Украины"

Чим загрожують закони про декомунізацію


Президент України Петро Порошенко підписав закони про декомунізацію. Про це повідомив прес-секретар президента України Святослав Цеголко.

За словами речника глави держави, цей крок є гігантським внеском у майбутнє країни.

Як уточнює прес-служба президента, глава держави підписав чотири закони: "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки"; "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" і "Про правовий статус і пам'яті борців за незалежність України в ХХ столітті".

Тим часом при підписанні законів Порошенко заявив про свій намір подати до Верховної Ради проект закону, який буде направлений на вдосконалення норми про відповідальність за порушення закону про статус борців за незалежність України в ХХ столітті.

"Законопроектом, ініційованим президентом, пропонується усунути колізії, які можуть бути використані для зловживання нормами законодавства, порушення прав і свобод людини і громадянина, зокрема, в частині свободи наукових досліджень і міжнародної співпраці та діалогу", - йдеться в повідомленні прес-служби. Про це йдеться в статті "Порошенко підписав закони про декомунізацію" в газеті "Факты и комментарии".

Цей без перебільшення історичний крок вже розколов суспільство на тих, хто вітає "вольове рішення" гаранта, який чітко позначив ідеологічні орієнтири держави, і на тих, хто ставить запитання, вважає "Комсомольсткая правда в Украине". Але саме ті, хто ставлять питання, зараз під загрозою. І не віртуальною, не абстрактною, не вигаданою, а цілком реальною в нинішньому часі.

10 років з конфіскацією - саме у стільки можуть обійтися думки вголос про комуністичне минуле. Звучить як щось з минулого? Параграф з підручника з історії? Але 2015 рік належить запам'ятати саме за цим - 10 років за інакодумство, стверджує авторка статті.

Інтелектуальна еліта суспільства (звісно, без урахування політичної), розбираючи прискіпливо тексти законів, узагальнює проблему в одне питання - а чи буде комфортно жити в такій країні людям з протилежними поглядами, а чи можливий в нинішніх умовах діалог, не кажучи вже про дискусії? І яким стане результат виконання цих законів?

"Унікальність ситуації в тому, що підписані закони добре вписуються під визначення "диктаторські". Не менш ніж горезвісні закони "16 січня", за які зараз судять десяток опозиціонерів. По суті, ми отримали нову державну ідеологію, побудовану на повному запереченні минулого. Проводячи паралелі з законом про люстрацію, де за замовчуванням злочинцями стали всі, хто працював з 2010 по 2014 рік, зараз в нашій історії з'явився прецедент - і негативом стало все, що відбувалося з 1917 по 1991 рік", - стверджує Олександр Григорович, доктор політичних наук.

При цьому видання далі пише, що "кон'юнктурний закон про люстрацію Венеціанська комісія розкритикувала". Мовляв, нічого європейського і близько немає в такому підході, як колективна відповідальність. Проблеми прогнозують і з нинішнім пакетом законів. Як мінімум - як бути з такою непорушною конституційною нормою про те, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за свої політичні переконання?

"Якість законів настільки низька, що вони фактично розв'язують руки для прямої ідеологічної боротьби з іншим думкою. Відкривається величезне поле для юридичних спекуляцій - оскільки чітко не виписані поняття, що вважати пропагандою і хто буде давати експертну оцінку у світоглядних питаннях людей", - вважає Костянтин Махновський, адвокат, співзасновник юридичної компанії.

Існує й альтернативна думка. Так, аналітики не вважають, що нинішній крок глави держави завдасть якогось нищівного удару по нинішній системі.

"Ухвалені закони - це логічне завершення тих імпульсів, які зародилися ще під час Євромайдану й отримали продовження під час "ленінопаду". Це ініціатива президента і політична воля, підтримана всіма фракціями коаліції. Петро Порошенко не мав жодної змоги не підписати ці закони, - каже Володимир Фесенко, директор центру політичного аналізу "Пента", - але тектонічних зрушень у суспільстві очікувати не слід. Так, закон про декомунізацію зараз сирий, не технологічний і головне - немає фінансування на його реалізацію, але з часом влада зробить м'які і делікатні кроки щодо пом'якшення норм цих законів і зніме виникле напруження".

У той же час багато експертів і політологи стверджують, що набуття чинності законів про декомунізацію може ще сильніше загнати в глухий кут ситуацію в Донбасі, пише далі газета. Адже підпис під законом про вшанування бійців УПА повністю нівелює всі висловлювання представників влади про децентралізацію і право жителів різних регіонів не вшановувати тих, кого не вважають героями. Прийняті закони тепер діють на території всієї країни і обов'язкові до виконання, пише Алла Коник в статті "10 років за пропаганду!" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Підписаний закон поки що не опубліковано. Але як тільки це відбудеться, під забороною опиняться футболки з серпом і молотом і зображенням лідерів СРСР, плакати з їхніми цитатами і пам'ятники їм, прапор і гімн СРСР, а також партії з комуністичним назвою та ідеологією, переймається газета "Сегодня".

Чи буде вето на держнагороди, приватні колекції, реконструкції історичних подій, демонстрування символіки в музеях і на виставках та використання її в наукових посібниках і підручниках? Обійдеться така "зачистка" Україні, за різними оцінками, в 5-17 млрд грн, пише видання.

Злякавшись нового закону, деякі організації вже поміняли свої назви. Так, військово-історичний клуб "Зірка" в Ізмаїлі ще в квітні став "Суворовцем". Готові змінити частину інтер'єру і київські кафе, виконані в радянському стилі. Адміністратор мережі вареничної в столиці Сергій сказав: "Кардинальних змін в інтер'єрі не буде, бо у нас в основному домашній стиль. Але приберемо зі стін написи і плакати, щоб не бентежити законодавців".

Юристи заспокоюють: у разі зміни назв вулиць і міст документи людям міняти не доведеться - вони діятимуть і далі. При цьому в свій час в ЄС теж заборонили комунізм, а потім змушені були його відновлювати - через численні позови до міжнародних судів. "Але на приватному рівні годі уявити, як можна заборонити ідеологію для мільйонів літніх людей на Сході, - каже юрист Станіслав Бартин. - Ми побачимо низку проблем саме в регіонах, і слід бути до цього готовими".

Як вважає політолог Андрій Золотарьов, мільярди грн, які витратять на перейменування міст і вулиць, могли б піти на більш насущні мети: "Закон вкрай збитковий. Але це та ситуація, коли президент і парламент не можуть вирішити жодної проблеми. Ось, мабуть, вирішили відвернути увагу людей від ситуації в країні декомунізацією".

У МВС поки що не знають, чи будуть затримувати людей за радянську символіку прямо на вулиці. "Застосування закону на практиці ще повинен прописати Мін'юст", - сказала прес-секретар МВС Наталія Стативко.

На думку політолога Костя Бондаренка, закони про декомунізацію викличуть зростання напруженості в суспільстві і невдоволення владою: "Цими законами президента здорово підставили. Не підписати він їх не міг - його б тут же звинуватили в зраді ідей революції. Але підписавши, він підіграв силам, яким стабільність у суспільстві не потрібна. Закони ще дадуть про себе знати: влада отримає серйозний урок на майбутніх виборах, адже вона кинула виклик поколінню 45+. А в недалекому майбутньому ми можемо отримати проблему з молодіжними лівими течіями - адже молодь, як правило, захоплюється саме забороненими ідеями".  

Источник:

Источник: ПСПУ

  Обсудить новость на Форуме