22:00 31.08.2007 | Все новости раздела "ПОРА"
Вахтанг Кіпіані: Зняття з перегонів кількох «пористів» – це насправді отруйний дротик у самого Прези
Колонка, написана для тижневика "Новинар" № 3
Рейдерська атака на Громадянську партію«Пора» заслуговує на те, щоб стати наочним прикладом того, що буває,коли політики не виконують свої передвиборчі обіцянки. Якби протягомостанніх двох із половиною років Віктор Ющенко витратив би бодай малучастину свого президентського реченця не на глечики та вишиванки, а нареалізацію свого висміяного нині гасла «Бандити сидітимуть у тюрмах!»,то дискусії нині точилися б зовсім інші.
Поклавши «руки, якіне крали», на серце, легко визнати – проблема не в «Порі» і не вможливому виключенні її єдиного прохідного кандидата зі списку блоку«Наша Україна – Народна Самооборона».
Річ у тім, що виборчакампанія, яка розпочалася в 2004-м, продовжується і нині. Партії-«гілкивлади» ефектно борються не з корупцією та бідністю, а між собою.Ворогам глави держави здалося доречним і ефективним «опустити» ВіктораЮщенка, неформального опікуна НУНС, у саме такий спосіб. Зняття зперегонів кількох «пористів» – це насправді отруйний дротик у самогоПрезидента. У де-факто очолюваний ним блок. У надії частини колишніх«помаранчевих» на те, що об’єднані «сили Майдану» здобудуть гідне місцеу наступному парламенті.
Блакитно-рожевіопоненти Ющенка задіяли відразу три потужні види зброї: Мінюст, МВС,ЦВК. Юстиція дала лже-«Порі» право на участь у виборах. Міліція –стоїчно нереагує на «повідомлення про злочин» -- про те, що дві різні печатки«Пори» стоять на документах різних суб’єктів виборчого процесу. ЦВК щедо рішення суду виносить відверто блюзнірське рішення. «У всех наустах» прізвища Лавриновича, Цушка, Лукаш, Охендовського…
Говорити,що оте дійство незаконне, маю право. Будучи членом Центральної Ради«Пори», я не отримував запрошення на з’їзд, який нібито затверджувавпартійний список і на попереднє зібрання ради партії. Самопроголошенийвождь і перший номер зареєстрованого ЦВК списку Ярослав Годунок казавколезі-журналісту, що насправді я покинув партію... Дивно, чому я сампро це дізнаюся з Інтернету. Виявилося, що принаймні дві третини членівкерівного органу «Пори» і гадки не мали, що авантюрист Годунокорганізовує збори, де ухвалюється рішення про самостійну участь увиборах. Коли писав це, на сайті ЦВК ще не було списку кандидатів відцієї чужої «Пори». Дістав його. Хотілось вигукнути – хто ці люди? Що ж,«веселі, брате, часи настали»…
До цих виборів «Пора» прийшлапослабленою внутрішньою кризою. Поразка на минулих виборах до ВерховноїРади у компанії з ПРП і Віталієм Кличко призвела до кількамісячноїколотнечі. Частина претензій, які висувалися на адресу лідера партіїВлада Каськіва, були справедливими. Частина – відвертим брєдом. Уситуацію втрутилися зовнішні сили.
Пікантність ситуації є втому, що тоді інспіратором внутрішньопартійної кризи були діячі руху«Народна самооборона». Кільком лідерам «Пори» пообіцяли прохідні місцяу своєму списку. Але коли прийшов час голосувати за цей список зізвинуваченнями вискочив, наче чортик з табакерки, той самий панГодунок. Відтак чільних «пористів» брутально «кинули». І, до слова, ніЛуценко, ні Жванія і слова не сказали, щоб відстояти молодих політиків.
Питання, врешті решт, не у віці. Передусім ми прагнулипривнести у владу трохи свіжого повітря, здорового глузду і дещицюромантизму. Бо «старі» -- і за віком, і ментально – політики додають досвоїх команд, списків ритуальних представників «молоді» лише, щобпродемонструвати частині електорату свіжі обличчя.
«Пора» булашансом для покоління «революції на граніті». Звичайно, йшлося не профізичне проникнення у велику політику. Приміром, Слава Кириленко таАндрій Шевченко у «вищій лізі», але чи вони впливають на зміну правилгри?... Наразі можна сказати, що ця мрія не витримала перевіркиреальністю. Відповідальність варто розділити між «нами» і «ними».
Водин із днів історичної осені 2004-го мені пощастило бачити як групамолодих людей під жовтими прапорами Громадянської кампанії «Пора!»зупиняла рух автотранспорту на Хрещатику в районі вулиці Прорізної.Вони взялися попід руки і тихою, впевненою ходою змусили кількаряднийпотік спочатку звузитися до тоненького струмка, а потім і зупинитися.Так починався Майдан. А з ним і надії на нову якість українського життя.
Обсудить новость на Форуме