15:00 03.12.2014 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ до кремлівського Лукавого, відомого як Владимир Владимирович Путін, від мешканців українського королівського міста Львова, а також прилеглого і віддаленого довкілля
03 грудня 2014
Брись, Лукавий! Де ти таке взялось? Звідки прилізло? Ніхто достеменно не знає. Чого тільки не вигадують! Кажуть, що ти походиш із вепсів. Не повіримо, ніколи не повіримо, хоч останні волосини на своїй голомозій макітрі зітни. Хіба чесний північний народ може так оганьбитися? Інші подейкують, начебто ти бастард, інакше кажучи, байстрюк, навіть називають твого батька, а ще розповідають про матір, яка доживає останні дні й мучиться за твої злодіяння в сонячній Грузії. Ось чому, кажуть, ти, карлик з претензіями Геракла, так не любиш гордих кавказьких лицарів! Знову не повіримо! Не повіримо, бо жодна земна жінка, навіть найостанніша, не може виплодити такого вурдалаку! А ще подейкують, нібито твій дід був кухарем у пранцюватого Леніна, як прозивався біс Ульянов. Отому можемо повірити, бо тільки цей чоловічок, якого насмішкуватий і галасливий віршомаз назвав «самым человечным человеком», напевно, тому, що нічого людського він не мав і не міг мати, цей картавий і пранцюватий чортяка міг передати через твоїх предків свою вовчу натуру. Хто не пригадує його зловісного наказу: «Растреливать, растреливать, растреливать!», який його не вельми письменні вихованці переплутали й читали: «Учиться, учиться, учиться!»
Не будемо бабратися в різних плітках про твоє нинішнє прізвище. Дехто зі шкіри лізе, переконуючи, начебто насправді ти колись був Распутін, а потім відкинув початок, бо прізвище вождя не може мати більше двох складів (Ленін, Сталін, Хрущов, Брежнєв). Хто мав довше прізвище, того згадують лихом. Керенський, Маленков, Черненко, Горбачов… Не може бути вождем, як можна було переконатися,Медведєв. Посидів чотири роки на троні – і ти його випер. Злізай, мовляв, вже нагрів мені місце. Дотепники глузують з тебе, бо кажуть, що найбільше тобі підходить прізвище Ліліпутін. Великий Ліліпутін!Хіба не ефектно? Різне розповідають про тебе, Вово Вовичу. Нічого не вдієш! Як кажуть у нашому українському королівському місті Львові, писка пискатого хлопа миткою не заткнеш, а баби – і поготів!Зрештою, всі ті розмови кинемо набік. Ми добре знаємо, що найбільше тобі підходить кличка Газ-Путін. Коротко, але ясно: прізвище чи кличка як дзеркало твого буйства. А ми віримо, що тобі наврочено, бо хлоп, який має щось у голові (окрім вошей, звісно), такої дурні пороти не буде. Якщо під черепком скислий кисіль, то вже інша річ!
Коли ти говорив про Новоросію, ми не дивувалися, бо про неї плескали язиками придворні блазні ще блудниці Катерини ІІ, як прозивали в імперії німкеню. Вона любила не лише міцних огирів, а й брехунів. Скільки нісенітниць наплів лишень гейбиісторик Карамзін! Хто не переповідає нині його брехні й видає за чисту монету! Хіба не приємно дізнатися, що дикий цар Іван Грозний походить від римських імператорів! А може ще й від єгипетський фараонів!
Не будемо заходити так далеко! Про це знають ліпше історики! Запитайте в археолога Толочка – і він навіть покаже вам колиску, в якій лежав майбутній цар. Її знайти легше, ніж «колиску трьох братніх народів»! Виявилося, що колиски на трьох не можуть знайти ні в Києві, ні в Мінську, навіть у Москві, хоч у Москві є все, від шапки Мономаха до люльки Сталіна.
А як ми сміялися, коли слухали твої теревені про польське місто Львів! Гей-гей, чого ж ти навчився, коли на шпигуна вивчався! Начебто німецьку мову вивчив перфект, а історії – не знаєш на одиницю в стобальній системі. Розуміємо, розуміємо, такі недовчені завше вчать інших. Хто не пам’ятає, як шістдесят років тому недовчений семінарист Сосо Джугашвілі (в чортівському переліку – Сталін) здирав ногавиці з відомих на весь світ вчених і шмагав гарячою люлькою по голому тілі, бо вони, сердеги, не знали абетки мовознавства. Вони не знали, а син шевця все знав, бо його навчив мудрості ще в дитячі роки батько, непробудний п’яниця. Ще більше товариш Коба дізнався від Леніна, коли мудрий вождь у Горках гавкав на місяць.
А хто тебе, Вово Вовичу, навчив такої дурні про Львів? Чи не Жириновський (при першій появі на світ аж до 10 червня 1964 року – Ендельштейн), а той, неперевершений російський патріот, все знає не тільки від лікудівця батька Вольфа, а й від діда Ісаака, який до 1939 року був власником фабрики у Рівному. Як Рівне, так і Львів були з ласки Леніна «подаровані» Польщі, щоб розбуджені українці не мали своєї держави навіть на якомусь клаптику рідної землі. Вольфович – відомий вигадник. Свого батька він називає юристом, хоч насправді той ще до виїзду до Ізраїлю, на батьківщину предків, був агрономом і комерсантом. Сам екс-Едельштейн (у нинішній появі – Жириновський) добре навчився економії. Не один десяток літ не миє кирзових чобіт: переконаний, що помиє їх в Індійському океані, бо він омиває споконвічні московські землі, ще від того часу, коли на берегах Москви-ріки вовки й ведмеді справляли традиційні весілля.
А може такі достовірні відомості про Львів ти, Вовичу, почерпнув з опусу свого колишнього радника Дугіна про геополітичне майбутнє Росії (варто додати: після Страшного Суду). Рудобородий Дугін, якого на батьківщині називають «філософом з гнилими зубами», знає все, особливо про Україну. Знання на повну пазуху – за такі знання учням початкової школи ставлять «незадовільно». До «філософа» вимоги інші, ніж до школяриків! Чи не перефразувати давньоримську мудрість: чого треба бикові, того не треба Юпітерові? У своїх переконаннях Дугін стоїть міцно, як телеграфний стовп: хоч знає, що глупота, але не відступить.
Не дивуватимемось, коли дізнаємося, що ідея про «польське місто Львів» надійшла до тебе від дуже відомого єнакіївського вуркагана Януковича. Як «професор», він не міг не знати достеменно історії нашого міста! Мудрий, аж до ранішнього запою!
Якби ти, Вово Вовичу, приїхав до Львова, то дізнався б, що місто під Карпатами заснував перший український король Данило Галицький, а в його назві увічнив пам’ять про свого сина і наступника на троні Лева 1.
Кого тільки не дратувала назва нашого міста, яке, до речі, твої царі ніколи не визнавали польським?
Поляки мріяли перейменувати його на честь свого короля Казімєжа, а твої попередники – хотіли наректи його Кузнєцовськом. До речі, спадкоємці бородатого Фелікса мріяли, щоб наш оперний театр мав його ім’я, бо Дзержинський – найкращий опер усіх часів і народів.
Не вийшло і не вийде! Тебе, Газ-Путіне, розбійнику і душителю народів, львів’яни не впустять на гарматний постріл до першої рогачки. Не впустять твого «гуманітарного конвою» з колорадською биндою. Вози ту «гум(ову) допомогу» (до певного часу!) своїм головорізам! Вже не довго возити! Гзишся, бо не допомогли тобі навіть німецькі доктори. Нема ліку на твою недугу! Приреченість! А такі хапають за руки інших, щоб затягти на той світ! Не дивися, захланнику, на Захід – повернися до Сходу! Там вже вишкірив зуби жовтий Дракон! Схрумає твою імперію – кісточок не залишить! Донбас – цяцька для дурненьких, а втрата Сибіру – це вже остаточний кінець імперії!
Дуже жаль, що ти , Вово Вовичу, не приїхав до Львова раніше. Гід завів би тебе до «Криївки», а там впускають лише тоді, коли голосно вимовиш пароль: «Смерть москалям!»
З ганьбою до тебе, безумцю кремлівський, від мешканців українського королівського міста Львова звертається як писар пересічний львів’янин
Олег Гринів.
1 грудня 2014 року. Двадцять три роки від Всенародного референдуму про визнання незалежності України.
Обсудить новость на Форуме