11:45 07.07.2015 | Все новости раздела "Народный Рух Украины"

Фестиваль народної і авторської пісні у Немішаєвому

06 липня 2015

nmcfg27 червня 2015 року у приміщенні будинку культури се­ли­ща Немішаєве відбувся творчий зліт ама­торських народних ко­лективів. Зустріч співочих гуртів проходила як фе­стиваль на­ро­д­ної і авторської пісні. Ініціатори фестивалю, спі­ваки з міс­це­во­го чолові­чого народного хору «Чо­р­но­б­ри­в­ці», сподіваються, що цей захід стане щорічним і набере все­у­к­раїнського розмаху. 

Пісенні колективи приїхали з Луб’янки, Дружні, Бо­ро­дя­н­ки, Ірпеня, Києва, Черкащини, Полтав­щи­ни, Дніп­ро­пе­тро­в­щи­ни, Славути.

На цьому творчому звіті залучено небагато гостей, зате всі ­­– найщиріші шанувальники співаного ми­стецтва. Розпо­ча­­вся захід на площі перед будинком культури внесенням величного (на всю ширину ву­лиці) на­ціо­на­ль­ного прапора та вітальним словом ведучої і гостей з району.

Фестиваль аматор­ських колективів з різних куточків Ук­ра­ї­ни привітали го­лова НРУ, член НСПУ і по­ет Василь Куй­бі­да, голова КОО НРУ Микола Діденко, представники районної адміністрації, ві­д­ділу ку­ль­­тури району, депутати райради, сільський голова Галина Ав­ра­менко, поет Оле­к­са­н­др Демиденко, секретар Бу­ча­нської міськради Василь Оле­ксюк, депутат Київоблради Георгій Єрко. Допомагали ор­га­ні­зо­вувати за­хід представ­ни­ки Бучанської громади. Серед гостей були при­су­тні рухівці Бо­ро­дянщини, представники місцевих громадсь­ких організацій.

У своєму виступі Василь Куйбіда зазначив: «Подейкують, що наша мова постала із пісні. Для ук­ра­їнця співати – це природно. Ми в такий спосіб не тільки транслювали найтонші порухи своєї душі, але й утверджували себе в той час, коли все було заборонено – читати, молитися, спілкуватися. Та не пі­сня, ми утверджували себе у світі і стилетом, і стилосом, сиріч, словом, піснею. Ми співали завше: і ко­ли був привід, і коли не було, бо пісня – це прикмета українця. Мабуть, тому у нас найбільша у сві­ті пісенна спадщина. Сьогодні, як і двісті років тому, мова і пісня – не лише спосіб існування, але й зброя. Ми утверджуємо українськість словом, народними піснями. Адже немає нічого вище над те, що створено, відшліфовано і визнано народом. Тому і для митця вершина визнання – стати народним. Цей фестиваль поєднує мистецтво народне автентичне із сучасним мистецтвом авторської пісні. На­ро­дне – це основа, авторське – це те, що намагається заглянути за обрій. Я щиро зичу великого ма­й­бу­т­тя фестивалю».

Розвиваючи його думки, Василь Олексюк зауважив: «Щиро вітаю з величним пі­се­н­ним фестивалем від імені сусідньої громади. Це говорить про те, що Немішаєве є визнаним пісен­ним се­лищем душевно багатих людей. Я певен, надалі цей фестиваль буде тривати по всіх населених пу­н­к­тах нашого краю і країни. Саме піснею ми можемо єднати, відвойовувати, передавати у спадок нащадкам спадок наших батьків. Зі святом вас, з миром, з першим фестивалем». dgnzcfm

Зокрема лідер Київського обласного Руху  Микола Діденко вітаючи  учасників фестивалю подякував селищному голові Галині Авраменко, організаторам Миколі Куценку, Миколі Бондаренку, творчим колективам. Згадуючи як патріоти України на Майдані в лютому  2014 вшановували Небесну Сотню піснею гурту «Пікардійська терція» «Пливе кача по Тисині», відзначив, що пісні, які виконуються на фестивалі, відображають суть процесів, що відбуваються в нашій державі. А також відзначив, що кліп на пісню Алли Кудлай «Слава Україні» у 2013-14 роках лунав зі сцени Майдану більше 100 разів, закликаючи український народ до боротьби за свободу та відстоювання права європейського вибору. Свій виступ Микола Федорович завершив авторським віршем-піснею:  Щасливий той хто переможе                                            

                                                                                 У кого є надійний друг.

                                                                                 Допоможи Вкраїні Боже

                                                                                 Бо в неї є козацький дух.

                                                                                 У моїй країні зацвіте калина

                                                                                 А хто силу має до вершин дійде.

                                                                                 І розправить сокіл свої сильні крила.

                                                                                 Та в стрімкім польоті волю він знайде.

                                                                                 Слава Вам! Слава Україні!

Так само теплими сло­ва­ми та побажаннями ділилися й решта гостей. А на очах глядачів були сльози емоційного шква­лу, і це найвище визнання майстерності й доречності виступів народних колективів.

Відкрили концерт піснею «Живи, Україно» на слова Оле­к­сандра Демиденка, що відлунювала в на­й­да­ль­ших за­ка­пе­л­ках залу та в най­по­таємніших закраїнах душ. Закривали за­хід «Молитвою за Украї­ну­».

Зачаровано слухали гості вечора думи, романси, жар­тів­ли­­ві пісні, співпереживали героям пісень, журилися з ними, під­­тримували виконавців оплесками. А окремі рядки під­спі­ву­­вали із зали. Лунали зі сцени і романсова лірика, і пісні ко­­зацької тематики. Звеселяв на перервах глядачів поет-чо­р­но­­­бри­вець Микола Драчук. Квіти, оплески, теплі слова, си­па­­лися на артистів. В гостях фестивалю був і відомий поет-пі­­сняр О. Демиденко, пісні на вірші якого «Чорнобривці» ро­з­­несли по всій країні.

«Пісня про рідне се­ло» може бути славнем будь-якого ук­раїнського села, звідки, мов Антей від матері-Землі, наш на­род черпає свою силу. У цих піс­нях – душа щирого, щед­ро­­го і та­ла­но­витого українського народу. Піс­ня живе, її підхоп­лю­ють міс­це­ві співці, і вона отримує кри­ла.

Фундатор цієї події, місцевий хор «Чорнобривці», знаний да­ле­­ко за межами району і області. У житті колективу бувало вся­ке, але хлопці завжди ви­ру­ча­ли один од­ного. Вони співали в те­а­т­рах, па­ла­цах, клубах, у па­р­ках, на фермах. По­шани ви­ста­ча­ло, а ува­­ги з боку влади – не ду­же. У не­вмирущому оптимізмі і гуморі – секрет і сила чо­ло­ві­чо­го хо­ру, яка веде його крізь роки.

Концерт тривав з одинадцятої до п’ятої вечора. Усіх при­су­т­ніх у цей день об’єднало свято народ­ної пісні, яку нам передали пре­­дки. Мусимо зберегти і передати її нащадкам, щоб вона їм на­гадувала, що ми були, і вміли співати по­в­сякчас, доки не ві­ді­й­демо з цієї планети…

Ю. Дубовенко 

Источник: Народний Рух України

  Обсудить новость на Форуме